Психологічна служба

Дистанційне навчання G Suite Електронна реєстрація Освітній портал

Виховання без насильства

Психологічні підказки батькам

Гра в «ізоляцію». Як адаптуватись до режиму «карантин»

На допомогу молодому учителю

Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.

Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.

Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з’явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам’ятайте: думати про себе – ваш головний обов’язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: ”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА

1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.

2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.

3. Гроші та педагогіка мало сумісні.

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11. Намагайся їсти кожен день.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.

14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина.

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.

19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

20.Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в це хтось не повірить.

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".

24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.

ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.

2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.

6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Що це за звір такий – шкільний психолог?

У наші часи майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми.
В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи, які жодного відношення до реальності не мають!
То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль такої собі “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, про які соромно або незручно розповісти мамі, таткові, а подруга чи друг потрібної поради не дадуть, адже самі не мають достатнього життєвого досвіду.
В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками, та й то тільки з твого дозволу, або за твоїм проханням.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавляться дослідженнями тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які турбують власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення. Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?

В основному це ситуації, пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.

Оскільки у нашій країні зараз, на превеликий жаль, ведуться активні бойові дії, у кожній школі, а, зокрема, й у нашій гімназії, є учні, яких війна змусила покинути все та починати все у новому місті. Вони покидали свої домівки за різних обставин, але все одно це – дуже складний період у їхньому житті. Саме психолог може тут статися у пригоді, може допомогти позбутися страхіть, допомогти знайти своє місце у новому колективі, новому житті. Тим паче, що новий психолог гімназії Олена Юріївна сама потрапила у таку ситуацію. В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?

Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.

Звертайтеся, не соромлячись, до гімназійних психологів Юліани Олегівни та Олени Юріївни і ми разом зможемо все та навіть трішечки більше!

Як втягнутися у навчання?

Зазвичай у вересні багатьом необхідний час на розкачку - звикнути до розкладу, домашнім завданням, раннього підйому, обов'язків. А чи треба розгойдуватися? Давай просто пограємо!
У кого? Та хоча б в Шерлока Холмса, був такий знаменитий літературний сищик в позаминулому столітті. Придумав його англійський письменник Конан Дойль (його книги, до речі, й досі читати дуже цікаво ?).І відрізнявся цей геній надзвичайною уважністю, яка і допомагала йому розплутувати найскладніші і загадкові злочини.

Отже, граємо в Шерлока Холмса!

Зайшовши до школи, зауваж, що змінилося навкруги: що заново забарвлене, відремонтовано, перероблено, переставлено з місця на місце тощо. По вигляду однокласників спробуй зрозуміти, хто і де відпочивав на вихідних, чи задоволений відпочинком, чи радий зустрічі з тобою і, знову ж, що змінилося в зовнішності однокласників.

Попрацюй провісником і вгадай, хто і про що буде розповідати при зустрічі. Навичка спостережливості згодиться тобі і в житті, і в навчанні, і в умінні розпізнавати людей.

Золотошукач

Чи знаєш ти, як раніше добували золото? Золотоносний грунт промивали в ситі, пісок йшов, а крихти золота залишалися. Іноді траплялися й цілі злитки, які миттєво робили добувача багатієм. Твоє завдання - пошукати такі золоті крихти і злитки в нових підручниках. Все, що тебе зацікавить, - золото. Те, що не зачепить, - пісочок.

Золото - вельми корисна інформація. У підручниках вона неодмінно є. Пошукай її, - і тоді кожен урок буде захоплюючим, а домашні завдання не складуть жодних труднощів.

Пісочок теж знадобиться: з ним ти можеш тренувати волю і кожен день робити не менше двох нудних справ. Зможеш більше - взагалі герой, але два - обов'язково! І тоді твоя воля втягнутися в навчання буде зміцнюватись з кожним днем.

Погодинка

Ти - розподільник робіт, вказуєш, коли, що і кому потрібно зробити. Усередині тебе живуть Батько (Мати), Ледар (Ледарка), Відмінник (Відмінниця), Розумник (Розумниця), Дорослий (Доросла), Маленька Дитина.

Накажи Батькові (Матинці) забрати з садка братика або сестричку, Ледареві (Ледарці) - тренувати волю (попередня гра «Золотошукач»), Розумнику (Розумниці) - почитати, Відміннику (Відмінниці) - добре впоратися з домашніми завданнями, Дорослому (Дорослій) - допомогти батькам, а Маленькій Дитині дозволь пограти, тільки не дуже довго.

Виділи кожному певний час і не забудь нагородити за слухняність. Своій Дорослій частинки себе дозволь посидіти зайві півгодинки за комп'ютером (з дозволу батьків, звісно ;), Відмінника похвали, Дитині дай цукерку, а Ледар нехай поніжиться у ванні. Приємного тобі нового навчального року!

Щось із пам’яттю моєю стало… Або як розвинути пам’ять?

Інколи нам дуже важко запам’ятати сказане на уроці вчителями, задане домашнє завдання, номер телефону, якусь адресу, дату… З одного боку, зараз, у вік мережі Інтернет вся інформація завжди під рукою, але є багато ситуацій, коли все ж треба вміти використовувати особисті надбання. І ось тут нам все частіше приходиться не солодко ? Бо звичка одразу «щось нагуглити» при появі будь-якого запитання грає з нам погану штуку: ми майже нічого не можемо пригадати! Або пригадуємо не все та з великими труднощами. А все тому, що мозок, наче м’язи, потрібно постійно тренувати. Як? Нижче ми пропонуємо вам поради, які допоможуть покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.

Думайте!

За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції. Звично, самому це робити не дуже цікаво, тож залучай до цього цікавого процесу своїх друзів, однокласників, батьків, вчителів (але останніх тільки не посеред уроку ?). Можна, наприклад, зробити дискусійний клуб у когось вдома, у дворі, у класі…

Повір, це дуже захоплює!

Цікавтесь!

Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.

Будьте готові

Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання. До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.

Не топчіть сліди

Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.

Озирніться довкола

Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу. Або якийсь кумедний вираз може дуже здорово допомогти запам’ятати формулу, дату тощо… Наприклад: Піфагорови штани на усі боки рівні

Учіть від А до Я!

Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті

Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне!!!

Виберіть головне

Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Да і не потрібно. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.

Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»

Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб» (тобто зазубрити). Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу!

Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного

Кожен із нас хоча б раз стикався з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.

ЗВІТИ

Про проведення тижня психології - 2018